Ох, братаны, вы не представляете, какая у меня история с кодеином была! Казалось бы, зачем мне седативы и закладки, если можно просто поехать в отпуск? Но нет, я решил покорить новые горизонты и провести незабываемую ночь с кокосиком.
Итак, давайте начнем сначала. Был вечер, и я только что получил свою зарплату. Деньги уже горели в кармане, и совершенно нелегальные мысли моментально забились в мою голову. "А почему бы и нет?" - подумал я и направился к своему дилеру.
Как только я пришел к нему, он уже знал, что нужно мне. "Здарова, парень! Что тебе надо?" - спросил он с улыбкой на лице. "Кокосик, бро, только лучший!" - ответил я и протянул ему деньги.
Дилер молниеносно протянул мне пакетик с белым порошком. Я сразу же проверил чек - всё было в порядке, и я знал, что это будет настоящая бомба.
Когда я вернулся домой, сердце начало биться быстрее. Я знал, что скоро моя ночь станет незабываемой. Я налил себе бокал виски и принялся готовиться к главному событию.
Я знал, что не стоит сразу же принимать всю дозу, поэтому я решил начать с амфы. Я высыпал немного порошка на стол и аккуратно надрезал его на две линии. Вдыхнув одну из них, я почувствовал, как энергия начала проникать в моё тело.
Но это было только начало. Я знал, что кокосик стоит впереди, и он откроет мне дверь в новый мир. Я вспомнил, что для этого нужна контролька. Благо, она всегда была под рукой. Я аккуратно взял иглу и приготовился к настоящему празднику. Ведь такие моменты не происходят каждый день, и я хотел получить максимум удовольствия. Я закрыл глаза, сделал себе укол и почувствовал, как кокосик окутывает меня своими неземными волнами.
Несколько минут спустя я уже не мог контролировать свои эмоции. Я смеялся, плакал, поправлялся и снова погружался в блаженство. Время перестало существовать, и я стал частью вселенной наркотиков.
Но, как говорят, все хорошее когда-нибудь заканчивается. Жёсткая реальность возвращается быстрее, чем ты ожидаешь. Мой запас кодеина иссяк, и я остался только с угасающим вкладышем.
Я смотрел на него и понимал, что моя фантазия иссякла вместе с этим таблеточным остатком. Я был на грани истощения, и понял, что нужно найти новые способы расслабления.
Друзья, я не оправдываю и не рекламирую употребление наркотиков. Моя история - это мрачный урок о том, что надо думать головой, а не наркотиками. Отдохнуть можно и без них, нужно только выбрать правильное направление.
Вот такая вот история, ребята. Не садитесь на кокосик, у вас всё в касание без этой дряни.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.